Жителька одного з населених пунктів Броварського району Алевтина розказує колишньому голові Федоровичу про своє горе. Поки вона була на чергуванні у київській лікарні, до її села зайшли російські війська, забрали її чоловіка та сина – і тепер жінка навіть не знає, де вони і що з ними трапилося. Після відходу окупантів тіл чоловіків серед загиблих не знайшли. Алевтина будь-якими засобами намагається дізнатися хоч щось про своїх рідних. Мовчазний Федорович все це співчутливо слухає, проте він точно щось знає.
П’єсу створено на основі інтерв’ю із жителькою одного з сіл Броварського району Київської області.
Ролі: чоловіча – 1, жіноча – 1