Було страшно усвідомлювати: в Києві стартує важливий проект про довічно засуджених жінок

11 квітня в Києві в рамках проекту “Довічно важливо” відбудеться прем’єра документальної “ПЕНІТА.опери”

Лібрето написала драматург Тетяна Киценко на базі інтерв’ю з засудженими на довічне ув’язнення жінками. Після прем’єри у столиці постановку покажуть в Одесі, Дніпрі, Харкові. Її соціальний ефект посилили цілим рядом правозахисних заходів, до реалізації яких доєдналися фахівці зі світовими іменами.

Ексклюзивно для Styler Тетяна Киценко розповіла, як створювався проект і про те, як вона записувала інтерв’ю з довічно ув’язненими жінками.

“У 2013 році я приїхала в Харків і, збираючи матеріал для п’єси “Моя милиция меня”, спілкувалася з представниками Харківської правозахисної групи (ХПГ), – розповідає Тетяна Киценко. – Саме тоді дізналася про 24-х жінок, які відбувають довічне ув’язнення, моментально захотіла написати черговий текст”.

Проте за 5 років ідея трансформувалася, розповідає вона.

“Мені захотілося не просто створювати мистецтво заради мистецтва, а робити щось дійсно корисне для всіх. Влітку 2018 ми розробили проект “Довічно важливо” і, заручившись підтримкою двох серйозних правозахисних організацій – European Prison Litigation Network та ХПГ, – подали від громадської організації “Театральна платформа” заявку на програму Culture Bridges – і виграли грант”, – каже Тетяна.

Тетяна Киценко під час роботи над проектом записала інтерв’ю з довічно ув’язненими жінками (Мирослава Хорошун)

“Довічно важливо” складається з креативної складової, в яку увійшли документальна “ПЕНІТА.опера” і концептуальна фотовиставка Русі Асеєвої. А також цілого ряду правозахисних заходів: двох конференцій, презентацій спеціалізованої літератури, освітньої програми для засуджених.

До проекту люб’язно приєдналися екс віце-президент ЄКПЛ Франсуаза Тулкенс (Françoise Tulkens, Франція), голова громадського об’єднання Ban Public Бенуа Давид (Benoît David, Франція), професор Ноттінгемського університету Дірк Ван Зіл Сміт (Dirk Van Zyl Smit, Великобританія), екс-омбудсмен у справах пенітенціарних установ Жан-Марі Деларю (Jean-Marie Delarue, Франція), Президент Європейського комітету із запобігання тортурам Микола Гнатовський та інші правозахисники з світовими іменами.

“Просто дивно, як все розгорнулося. А почали з малого: як кураторка і драматургиня проекту я отримала дозвіл пенітенціарної служби (Державна кримінально-виконавча служба України) і двічі з’їздила в Качанівську колонію: саме там відбувають покарання довічно ув’язнені жінки. У чотирьох із них взяла інтерв’ю. Фотограф Руся Асєєва зібрала фото- і відеоматеріали,” – коментує Тетяна.

За її словами, докудрама може базуватися на будь-якому документальному матеріалі – це може бути хоч камінь з бруківки.

Фото: Фото з колонії, де відбувають покарання довічно ув’язнені (Руся Асєєва)

“Проте я люблю інтерв’ю: з живими людьми можна не просто поговорити, їх можна відчути. Неодноразове спілкування з донорами історій дало можливість більш довірливого спілкування. Тим більше що була можливість поговорити з засудженими наодинці. Так, я розуміла: жінки можуть десь лукавити. Це таке зрозуміле бажання: прикрасити, міфологізувати власну біографію. Проте для мене важливо було зрозуміти, що переді мною за люди і чому вони тут опинилися.

“В перші півгодини, зізнатися, було страшно усвідомлювати: ось перед тобою сидить вбивця. І головним потрясінням було побачити серед засуджених звичайних дівчат, молодих і красивих. Ні, я не виправдовую їх злочини. І співчуваю родичам потерпілих. Проте в тій же мірі співчуваю і цим засудженим. Наймолодша з респонденток, Катерина Щука, 1982-го року народження. Скільки їй ще сидіти? 40, 50, 60 років?? Враховуючи, що серед довічниць, з якими я спілкувалася, серійних вбивць немає, вважаю, це занадто”, – впевнена драматургиня.

Фото: Тетяна отримала дозвіл пенітенціарної служби і двічі з’їздила в Качанівську колонію (Руся Асєєва)

12 березня 2019 року Європейський суд з прав людини засудив практику довічних вироків, оскільки “в Україні немає реальної перспективи звільнення від цього покарання”.

“До того ж, на думку правозахисників, близько 4% довічників взагалі не скоювали злочинів, за які відбувають покарання. І досить великий відсоток тих, чия ступінь вини зовсім не відповідає суворого вироку. Кожна людина має право на справедливе правосуддя. Разом з тим, в Україні не існує механізму виправлення судових помилок. І це ще одна проблема, яку ми піднімаємо. Звичайно, я працювала тільки з жінками: для мене як драматурга було важливо максимально звузити тему, і, безумовно, зіграв роль мій гендер”, – розповідає драматургиня.

Фото: Проект “Довічно важливо” – про непрості, але важливі речі (Руся Асєєва)

Тим не менш, “Довічно важливо” прагне до змін в суспільстві, в законодавстві, які стосуватимуться абсолютно всіх, впевнена вона.

“З одного боку, засуджені на довічне, сподіваюся, отримають надію на умовно-дострокове звільнення – нехай через 20, 25 років. Треба сподіватися, невинні будуть випущені на свободу. Однак найчисленніша група людей, на яку націлений проект, – широка громадськість. Суспільство просто зреклося довічників – згідно загальної думки, “втрачених”, “закінчених”, – каже Тетяна.

Ми ж кажемо: вони такі ж люди, підкреслює вона.

“І замість того, щоб просто прибрати їх з очей подалі, може, краще розібратися, чому кожен із них переступив межу? Як навчити цих людей “мирного життя”? Відповіді на ці питання допоможуть і при ресоціалізації колишніх засуджених, і при розробці заходів, спрямованих на скорочення злочинності”.

“Зовсім невипадково такими проблемами все частіше починає займатися театр: у нього є всі засоби, щоб піднімати подібні гострі проблеми. “ПЕНІТА.опера” унікальна своєю масштабністю: у реалізації тільки креативної частини задіяні близько 30 осіб. Це професійна команда: досить сказати, що музику до опери написав композитор Золтан Алмаші, ставить її режисер Максим Голенко, художник-постановник – Макс Афанасьєв. Вірю, результат буде гідним. І наші спільні з правозахисниками зусилля будуть ефективні і соціально корисні”, – резюмує драматург.

Повна програма заходів проекту “Довічно важливо” – тут.

Проект реалізує ГО “Театральна платформа” в партнерстві з European Prison Litigation Network, а також Національною спілкою композиторів, “Київською Камератою”, Харківською правозахисною групою. Проект реалізується за підтримки програми Culture Bridges, що фінансується Європейським Союзом і здійснюється Британською Радою в Україні в партнерстві з EUNIC – Мережі національних інститутів культури Європейського Союзу. Проект підтримує Народний депутат України Олександр Грановський.

Джерело – styler.rbk.ua